На сучасному етапі відродження незалежної України, її інтеграції  в європейський та світовий інформаційний простір визначено нові пріоритети розвитку освіти, а саме - переорієнтація навчально-виховного процесу на потреби дитини, досягнення якісно нових результатів її особистісного і соціального розвитку згідно з Концепцією початкової освіти.

Завдання сучасної школи – підготувати дитину до життя, вчити вирішувати проблеми, використовувати власний досвід, здобувати інформацію, критично мислити, формувати в учнів не тільки певні навички в опануванні знаннями з різних дисциплін, а й компетентності, тобто уміння використовувати одержані знання в нестандартних життєвих ситуаціях.

   Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти навчально-виховний процес у початковій школі спрямований на оволодіння учнями ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток. Отже, актуальними є навчання і виховання особистості, що передбачає формування національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, котра володіє мовними засобами та читацькими навичками.

      Проблема формування навички читання завжди була і є актуальною. Психолого-педагогічні засади проблеми були висвітлені Т.Єгоровим, О.Леонтьєвим, М.Жинкіним. Значного розповсюдження і застосування у практиці сучасної школи набули системи вправ для формування навички швидкочитання І.Т.Федоренка, В.М.Зайцева та комплекс вправ для формування правильного свідомого, виразного та швидкого читання Б.В.Динги.

    Сьогодні читання пронизує усі сфери нашої життєдіяльності. Воно покладене в основу освітньої, пізнавальної, інформаційної та професійної діяльності людини. Розвиток сучасних технологій потребує набагато вищого рівня сформованості вміння читати, ніж раніше. Саме тому надаю великого значення формуванню компетентної особистості учнів молодшого шкільного віку на уроках літературного читання  шляхом розвитку навичок швидкісного читання.

  Стрімке зростання обсягу інформації, яку необхідно засвоїти і обробити, потребує збільшення темпу читання, швидкості і якості розуміння прочитаного. З огляду на це, читання стає основою освіти, провідною навичкою самоосвіти людини упродовж життя, спрямованою на особистісний розвиток молодших школярів, формування в них ключових і предметних компетентностей. (Додаток 1)

     Розумію, що важливим є формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей відповідно до Державного стандарту. Читацька компетентність формується у процесі реалізації всіх змістових ліній предмета «Літературне читання» як інтегрований результат взаємодії знань, умінь, навичок та ціннісних ставлень учнів до навчання. Метою курсу також є ознайомлення молодших школярів із дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення навчальних предметів в основній школі. (Додаток 2, 3)

    Із досвіду переконана, що впровадження компетентнісного, діяльнісного та особистісно-орієнтованого підходу до навчання, що вимагається змістом Державного стандарту початкової загальної освіти та оновленою навчальною програмою з літературного читання, неможливе без застосування на уроках саме інноваційних технологій. 

  Відповідно до основних аспектів компетентнісного уроку особливу увагу приділяю впровадженню елементів таких інноваційних технологій  навчання, як особистісно-орієнтована, інтерактивного навчання, проектна, інформаційно-комунікаційна, здоров'язбережувальна, які передбачають постійне включення учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності, що дає можливість активізувати усі рівні пізнання, підвищувати рівень внутрішньої мотивації до навчання. (Додаток 4)

      На уроках літературного читання використовую інтерактивні форми роботи, які застосовую на різних етапах уроків. На етапі мотивації навчальної діяльності та підготовки до сприймання нового матеріалу використовую такі колективно-групові методи навчання, як «Мікрофон», «Незакінчені речення», «Криголам», «Аналіз ситуації», «Ґронування».

    Активізувати пізнавальну діяльність учнів допомагають інтерактивні методи кооперативного навчання (робота в парах, робота в групах, «Два-чотири-всі разом», «Коло ідей»). На етапі підведення підсумків уроку використовую методи ситуативного моделювання («Крісло автора», «Літературні перегони») та метод опрацювання дискусійних питань («Так-ні», «Неперервна шкала думок», «Спіймай помилку», «Суд від свого імені», «Кубування»). (Додаток 5, 6, 7)

    Враховуючи вікові особливості учнів молодшого шкільного віку, розумію, що засвоєння навчального матеріалу повинно спиратися на природне бажання дитини гратися. Саме тому на уроках надаю перевагу навчальним іграм, які полегшують засвоєння програмового матеріалу, активізують увагу, образне мислення, сприяють пожвавленню навчально-виховного процесу та вдосконаленню навички читання, наприклад: «Намалюємо мультфільм», «Салат із казок». (Додаток 8, 9)

      Враховуючи психологічні дослідження адаптаційного періоду у першому класі (2015/2016 навчальний рік) було встановлено, що з 31 учня високий рівень адаптації  до навчання становить 61%, середній - 26%, низький - 13%. Після індивідуальної корекційної роботи практичного психолога школи рівень адаптації до навчання покращився, але в учнів, які мали труднощі під час адаптації, процес  формування навички читання проходить із ускладненням. Методичні рекомендації практичного психолога  були використані для організації індивідуально-диференційованого підходу до формування навички читання першокласників. (Додаток 10, 11)

  Відомо, що рівень навчальних досягнень учнів прямо пропорційно залежить від сформованості навички читання. Формувати ці навички на різних етапах уроку допомагають різноманітні вправи і завдання, які спрямовані на:

• мовного апарату («Допоможіть прислів’ям», «Загадки-відгадки», «Розсипанка»);

• правильності вимови, читання («Вузлики»);

• сприйняття слів, речень, тексту («Голосування ногами»);

• швидкості при читанні вголос і мовчки («Дощик») (Додаток 12).

     На етапі уроку «Актуалізація опорних знань, умінь та навичок учнів» використовую систему завдань на артикуляцію звуків, вправи з орфоепії, робота над скоромовками, складання та читання чистомовок, читання груп слів на одному диханні, вправи для розвитку язика і губ, які дозволяють розвивати правильну орфоепічну вимову та вчать учнів не допускати пропуски букв у словах. (Додаток 13, 14, 15)

        Переконана, що підвищенню швидкості читання та подоланню бар'єру промовляння також сприяють вправи для розширення кута зору та розвитку антиципації. (Додаток 16)

Технічні засоби навчання сприяють розвитку правильності та швидкочитання. Мною розроблені цикли презентацій до уроків літературного читання. (Додаток 17, 18)

       Щоб підтримати інтерес до читання,  впроваджую нестандартні форми проведення уроків: урок-змагання, урок-подорож, урок-вікторина, урок-гра «Незвичайний подарунок – краса. В.Сухомлинський «Сергійкова квітка» (3 клас), урок-казка «Українська народна казка. «Лисичка та їжак» (2 клас). На таких уроках залучаю учнів до розгадування загадок, ребусів, кросвордів, шарад, лабіринтів, анаграм, що дає можливість учням проявляти самостійність, винахідливість і творчість, розширювати  власний кругозір. (Додаток 19, 20, 21)

      Підвищенню рівня читацьких навичок також сприяє і цілеспрямоване позакласне читання. На цих уроках працюю з учнями над вдосконаленням навички читання, розвитком зв’язного мовлення, збагаченням словникового запасу молодших школярів. (Додаток 22, 23)

   Враховуючи те, що гігієнічне забезпечення оптимальних умов життєдіяльності учнів молодшого  шкільного віку є основою збереження їх здоров’я, на уроках літературного читання організовую проведення літературних фізкультурних пауз, руханок, вправ для очей. (Додаток 24, 25)

     Розумію, що одне з найбільш  актуальних  завдань, що стоять перед сучасною освітою, - поєднати навчання і виховання в єдиний цілеспрямований виховний процес, як зазначено в Основних орієнтирах виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, тому намагаюсь на своїх уроках максимально використовувати їх виховний потенціал. На кожному уроці використовую загадки, прислів'я, приказки, ознайомлюю учнів з українськими легендами, піснями, традиційними святами українського народу, залучаю дітей до активної участі в них, що сприяє формуванню в учнів ціннісного ставлення до суспільства і держави, до сім’ї, родини, людей, до себе, до мистецтва, до праці. (Додаток 26)

    Великого значення в умовах реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді набуває формування в учнів національної та громадянської свідомості. З цією метою організовую проведення виховних заходів та уроків Мужності. (Додаток 27, 28)

    У позаурочній діяльності залучаю учнів до оформлення класної картотеки «Літературні надбання класу», книжкових виставок («Українські народні казки», «До 25-ї річниці незалежності України», «Вічне слово Кобзаря», «З Україною в серці»), відвідування бібліотеки, перегляду фільмів, збиранню матеріалів із дитячої періодики тощо.

    Отже, комплексне і систематичне використання вищеописаних навчальних технологій та методик, методичних прийомів дали прогнозований результат. З кожним роком збільшується кількість учнів, які опанували навичками швидкісного читання. (Додаток 29)

   Відстежується позитивна динаміка ефективності та якості навчання учнів із предмету літературне читання, а саме підвищення рівня сформованості основних груп предметних компетенцій, зокрема читацької, а також бажання і вміння вчитися.

     Таким чином,  реалізуючи оновлену програму літературного читання з метою формування в учнів швидко читання, є ефективним враховування вікових особливостей учнів, адаптація їх до школи;  використання  інтерактивних методик, вправ та прийомів, які забезпечують формуванню читацької компетентності учнів, що є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентності, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення  літератури в основній школі.

   Не зупиняюсь на досягнутому, бо вважаю: постійно  знаходитися в творчому пошуку, самовдосконалюватися – це єдиний можливий шлях сучасного вчителя до формування компетентної особистості учня, здатної адаптуватися у соціальному середовищі. Переконана, що вчитель має не лише підтримувати інноваційні починання в освітньому просторі, а й бути активним творцем нового.